ДОСЛІДЖЕННЯ

ІНДЕКС СТИГМИ 2.0

ТЕРМІН ПРОВЕДЕННЯ:
15.07.2020 - 01.09.2020
 

КЕРІВНИК ПОЛЬОВОГО ЕТАПУ:
Андрій Колесов
 

ЗАЛУЧЕНІ ФАХІВЦІ:
Юлія Мельник, Олена Сахновська, Олексій Якубович, Віталій Петренко, Андрій Ігнатенко, Тетяна Вавриш, Олеся Самбурова, Олена Зубленко,  Анна Мікеріна,  Галина Зав'ялова, Олена Ганіченко, Галина Єльська, Лариса Трикоз

СТИСЛИЙ ОПИС:
Проведення даного дослідження поєднувалося із проведенням четвертої хвилі дослідження «Індекс стигми ЛЖВ в Україні» на національному рівні під керівництвом Української мережі ЛЖВ – БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ». Індекс стигми – це розроблена та схвалена на міжнародному рівні дослідницька ініціатива, яка передбачає використання стандартизованого опитувальника та стратегії побудови вибірки задля збору даних щодо взаємопов’язаних форм стигми та дискримінації, з якими стикаються люди, що живуть з ВІЛ.

Збір даних проводився за допомогою методу структурованих інтерв’ю face-to-face з ЛЖВ з використанням планшетів. Інтерв’ю проводилися за анкетою, розробленою міжнародними партнерами та адаптованою до українських реалій.

 

Тип вибірки – репрезентативна для м. Києва, квотна за частками ЛЖВ, які активно лікують ВІЛ-інфекцію, та ЛЖВ, які уникають лікування ВІЛ, статтю та віком, а також частками представників ключових груп, уразливих до ВІЛ. Загальний обсяг вибірки становив 400 респондентів.

ГОЛОВНІ ТЕЗИ:

  • досить актуальною є проблема дотримання конфіденційності інформації про ВІЛ-статус;

  • Результати аналізу свідчать про наявність випадків стигматизації і дискримінації з боку соціального оточення;

  • Сприйняття ВІЛ-статусу через рамки самостигматизації і самодискримінації є досить актуалізованим серед ЛЖВ-киян;

  • В результаті дослідження також виявлено певні проблеми несвоєчасного початку лікування ВІЛ-інфекції, низької прихильності ЛЖВ до прийому АРТ;

  • Серед ЛЖВ, які залучені до лікування ВІЛ-інфекції, 11% зазначили про те, що за останній рік вони стикались з проявами стигми та дискримінації з боку персоналу медичного закладу, в якому вони отримують послуги, пов’язані з медичним наглядом та лікуванням ВІЛ;

  • Ситуація із протидією стигми і дискримінації, захистом своїх прав серед ЛЖВ-киян потребує заходів щодо подальшого покращення;

  • ЛЖВ, які належать до КГН, в багатьох випадках несуть подвійний тягар СіД;

  • Рівень знань респондентів щодо різних аспектів лікування ВІЛ-інфекції та профілактики її передачі від ЛЖВ до ВІЛ-негативного партнера є недостатнім

ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


Збір, зберігання та аналіз емпіричних даних дослідження базувалися на дотриманні етичних стандартів і захисті права учасників дослідження на добровільність, анонімність та конфіденційність. Анкета (та масив даних) не містили жодних персональних даних, які б дозволяли ідентифікувати особу респондента. Всі співробітники, залучені до реалізації проекту, зокрема інтерв’юери, координатори, контролери, підписали угоду про дотримання конфіденційності, згідно якої вони зобов’язуються не розголошувати та іншим чином не передавати стороннім особам будь-які відомості про респондентів, які стануть їм відомими в ході виконання ними своїх професійних обов’язків.

 

До участі у дослідженні запрошувалися ЛЖВ віком від 18 років. Кожному респонденту перед проведенням інтерв’ю було запропоновано ознайомитися зі змістом інформаційного листа, в якому викладена історія та завдання дослідження, особливості його перебігу, а також зазначалося про гарантії анонімності та конфіденційності для респондентів, їхнє право на добровільну участь в дослідженні та на її припинення в будь-який момент. У випадку усної згоди на участь в опитуванні, респонденти заповнювали форми поінформованої згоди у письмовому вигляді.

 

Розробка дослідницького інструментарію та безпосередньо проведення дослідження базувалися на принципах гендерної чуйності