КАРАНТИН НЕ ПЕРЕШКОДА: ПРЕПАРАТИ ПОДОЛАЛИ 1000 КМ НА ШЛЯХУ ДО ПАЦІЄНТА

Героїзм, самовідданість, співчуття та альтруїзм - невід'ємні складові ДНК української нації. Історія налічує тисячі відомих героїв та мільйони звичайних людей, які щодня ризикуючи особистим життям, здоров'ям, можливо й свободою, рятують життя інших. Але їх подвиги зазвичай не мають особливого розголосу.


Одна із таких історій про соціальну працівницю благодійної організації "100 відсотків життя. Київський регіон" Юлію Мельник та ліки, що долають кордони і тисячі кілометрів на шляху до пацієнтки.

Моя клієнтка - громадянка України, її чоловік латиш. 5 місяців тому, в Ризі, у подружжя народилась дитина. Жінка перебуває на обліку і отримує терапію в Київському міському центрі СНІДу.


Я працювала з Н. коли вона була вагітна, в рамках інтервенції "Школа пацієнта" півроку. Суть цієї роботи полягала у формуванні прихильності до лікування (своєчасному, безперервному і усвідомленому прийомі препаратів). Навіть після закінчення роботи, я не перериваю спілкування з людьми.


Плановий візит до лікаря вона повинна була здійснити в 20-х числах березня. У неї вже були й квитки на літак до Києва придбані, на 23 березня. Ніхто не міг навіть уявити, що країна так швидко закриє кордони, у зв'язку з карантином через поширення коронавірусу планетою. Вона не могла в такій ситуації покинути Ригу, так як потім би не змогла повернутися до чоловіка і дитині до закінчення карантину. Як свідомий пацієнт, жінка розуміла, що їй не можна залишитися без лікування і почала шукати шляхи отримання препаратів. Мені хочеться, щоб вони знали: якщо їм потрібна буде допомога, підтримка або просто захочуть з кимось поговорити, я завжди буду готова допомогти. Коли ти допомагаєш людині навчитися жити з захворюванням, що на сьогодні невиліковне, про який люди мало кому кажуть, я радію, що для них я перебуваю в їхньому колі довіри.


Хіба я могла відмовити клієнтці, яка у розпачі зателефонувала мені? З "моральним компасом" у мене все гаразд, і на щастя, цього разу він спрацював на найбільшу потужність)


Клієнтка і сама виконала дуже багато роботи, щоб вирішити своє питання. Вона звернулася в посольство і консульство України в Латвії, в представництво ООН, паралельно сама шукала шляхи доставки препаратів до неї. Посольство їй дало відповідь, що буде летіти чартерний літак з Києва до Риги, але вони на гарантують, що препарати візьмуть на борт. Ця відповідь виглядала на кшталт "ми Вам сказали, а далі вирішуйте, як хочете".


Мені здавалося, що посольство має більшу вагу і такі дріб'язкові питання зможе вирішити. Але, на жаль...


Часу на планування своїх дій було обмаль. Номер рейсу літака я знала, тому поїхала до аеропорту, щоб спробувати вирішувати ситуацію на місці.


Як і очікувалося, компанія перевізник "вмила руки" від вирішення питання, але сказали мені, що якщо хтось із пасажирів виявить бажання мені допомогти, вони перешкоджати не будуть. І тут мені довелося увімкнути свою харизму та просити пасажирів літака взяти таблетки, а вже в Ризі передати їх моїй клієнтці. Відмова за відмовою не зменшували моєї впевненості в тому, що хоча б хтось з 45 пасажирів все таки зможе мені допомогти. Так і сталося, один чоловік зважився це зробити абсолютно спокійно. Коли він взяв у мене таблетки сказав, що "все зробить, і треба до кінця вірити в людяність", я зрозуміла, що все буде добре і посилка знайде свого адресата.


До аеропорту я приїхала о 17.30, літак сів в Ризі в 23.10, весь цей час я була на зв'язку з клієнткою. Почуття тривоги було, але все таки впевненість в тому, що добро завжди перемагає мене не полишало. Я живу за цим принципом, виховую свою дитину так, щоб вона не забувала, що потрібно творити добро. Ну як я могла засумніватися, що добра справа не увінчається успіхом? Коли мені написала клієнтка, що препарати у неї в руках, плакали ми обоє, я в Києві, вона в Ризі. Такого почуття ейфорії і щастя я давно не відчувала.


Коли тобі пише жінка, мама, дружина і просто дуже відповідальний пацієнт слова подяки, коли її чоловік тебе дякує за порятунок життя його дружини, коли тобі в екран телефону сміється маленький, ще беззубий рот немовляти, ти просто пишаєшся, що вибрав професію, яка можливо й невідома, не модна, не дає великих багатств, але вона насичує емоціями, теплими словами, добрими справами і посмішками. Ти розумієш, що не дарма прийшов на цей світ.


Тому творіть добро, маленьке, велике, масштабне, будь-яке, і воно обов'язково до вас повернеться. Ніколи не опускайте руки. Адже не дарма одним із слоганів організації, в якій я працюю, є "впертість"!

Щасливі громадяни, здорова нація, успішність країни не досягаються великими звершеннями, весь успіх формується з дрібничок, з маленьких героїчних вчинків великих душею людей. Щоденні маленькі досягнення, навіть особистісні, мають не аби яку силу та потенціал.


Закликаємо, як і наші героїні, ніколи не опускати руки перед проблемою, не панікувати, коли потрібно діяти на випередження часу та не боятися нових і не зрозумілих рішень.

265 перегляд
Cities-Logo.png
кордрада2015-2019.jpg

Адреса :
м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 16 В
(вхід з двору Європейського Університету)

Телефонуйте:
Тел.: +38 044 000 00 00

Для листувань:
03115, а/с 74, office@100lifekyiv.org

© 2018-2019 БО "100 відсотків життя.
Київський регіон". Сайт створено на Wix.com

150х56.jpg